Пластина твердосплавна напайна 01431 ТТ7К12 ГОСТ 25395-90, Харьков

Пластина твердосплавна напаяна 01431 ТТ7К12, 32х18х10 мм (тип 01) — припаювана різальна пластина для прохідних, розточувальних і револьверних різців. Типорозмір — ГОСТ 25395-90, допуски — ГОСТ 2209-90, марка сплаву за ГОСТ 3882-74: ТТ7К12, група застосування ІСО P40–P50.

Як читати позначення

У позначенні 01431 перші дві цифри — тип пластини (01), наступні дві — порядковий номер типорозміру в стандарті (43), остання — виконання (1); кут α на кресленні стандарту — 18°; у типів 01 та 02 він 18°, у типів 61 та 62 — 8°, а в ГОСТ 18877-73 для цих типів указано кути врізання пластини в державку 10° і 0° відповідно (різниця α й кута врізання в обох випадках 8°).

Що вказано в ГОСТ 18877-73

У додатку до ГОСТ 18877-73 (прохідні відігнуті різці) при куті врізання пластини 10° для перерізів 40х40, 50х32, 50х40 мм — пластина 01432 (той самий типорозмір, виконання 2). Таблиці ГОСТ 18878-73 (виконання 2) і ГОСТ 18882-73 називають для різців пластини типів 01, 02, 61 та 62 за ГОСТ 25395.

Марка ТТ7К12: коли підходить

Марка ТТ7К12 належить до групи ІСО P40–P50 (титанотанталовольфрамовий сплав за ГОСТ 3882-74): марка для сталей, де карбіди титану підвищують стійкість до зношування та налипання при зливній стружці. Твердість — не менше 87,0 HRA, границя міцності при згині — не менше 1666 Н/мм²; призначення за додатком до стандарту: важке чорнове точіння сталевих поковок, штамповок і виливків по корці з раковинами, піском і шлаком, при ударах і нерівномірному перерізі зрізу, усі види стругання.

Чим вище в марці вміст кобальту, тим міцніший сплав і тим краще він переносить удари та нерівномірний припуск, але тим нижча зносостійкість і допустима швидкість; для токарної обробки орієнтиром правлять швидкість різання 40–100 м/хв, подача 0,4–1,2 мм/об і глибина 3–12 мм; точні значення беруть за довідником режимів із поправками на матеріал, жорсткість і виліт.

Паяння та експлуатація

Напаювання — операція з ризиком: твердий сплав і сталь державки розширюються по-різному. За ГОСТ 5688-61 паз під пластину роблять глибиною 0,5–0,75 її товщини; на практиці пластину кладуть на припій із флюсом, нагрівають струмами високої частоти або газом і дають охолонути повільно. Шар припою за ГОСТ 5688-61 — до 0,35 мм, виступання пластини над державкою — не більше 0,5 мм при товщині до 5 мм і 1 мм при більшій.

Після паяння різальні грані загострюють алмазним кругом по передній і задній поверхнях і доводять: за ГОСТ 5688-61 шорсткість доведених поверхонь — не більше Ra 0,4 мкм. На практиці загострення ведуть з охолодженням і без перегріву, інакше в пластині з’являються сітка тріщин і викришування.

Часті запитання

Права це пластина чи ліва?

У ГОСТ 25395-90 для типів 01, 02, 61 та 62 правих і лівих варіантів немає — один код на типорозмір; праві та ліві пластини передбачені, наприклад, для типу 06 (ГОСТ 25397-90).

Який паз потрібен під пластину 32х18х10?

ГОСТ 5688-61 задає глибину паза під пластину 0,5–0,75 її товщини (для 10 мм — 5–7,5 мм), а для державок перерізом 12х12 мм і менше допускає глибину, що дорівнює товщині; по довжині й ширині пластина має входити в паз без перекосу.

Що означають цифри в позначенні 01431?

За ГОСТ 25393-90 дві перші цифри — тип пластини (01), дві наступні — порядковий номер типорозміру (43), остання цифра — виконання (1). У таблиці ГОСТ 25395-90 для кожного типорозміру подано виконання 1 і, як правило, виконання 2 (наприклад, 01151 та 01152).

Що означає кут α і як він пов’язаний із типом пластини?

У таблиці ГОСТ 25395-90 кут α дорівнює 18° у типів 01 та 02 і 8° у типів 61 та 62. У ГОСТ 18877-73 для типів 01 та 02 указаний кут врізання пластини в державку 10°, для типів 61 та 62 — 0°; сам кут врізання 10° призначений для чавуну та інших крихких матеріалів, а 0° — для сталі та інших в’язких (п. 3 ГОСТ 18877-73). Різниця α й кута врізання в обох випадках дорівнює 8°.