Розгортка машинна ц/х 7 мм №2 Р6М5К5 L 109/31 мм ГОСТ 1672-80 ВІЗ, Харьков

Розгортка машинна з циліндричним хвостовиком Ø7 мм № 2 — чистова обробка циліндричних отворів після свердління або зенкерування на свердлильному, токарному та розточному верстаті. Швидкорізальна сталь Р6М5К5 з кобальтом; довжина 109 мм, робоча частина 31 мм.

Призначення та сфера застосування

Отвір під посадку підшипника, втулки, штифта або вала після свердла має розбивання та огранку; розгортка за один прохід дає розмір за 7–9 квалітетом і шорсткість Ra 1,6–0,8. За ГОСТ 1523-81 машинні розгортки розраховані на сталі 163–229 НВ, чавуни 120–229 НВ і легкі сплави та працюють на свердлильних, токарних, розточувальних верстатах і обробних центрах.

Циліндричний хвостовик затискають у цанговому або плаваючому патроні. Плаваючий (хитний) патрон компенсує неспіввісність шпинделя й отвору — це головний засіб проти розбивання.

Типи й розміри — ГОСТ 1672-80; допуски на діаметр — ГОСТ 13779-77; технічні умови — ГОСТ 1523-81.

Позначення за ГОСТ 1672-80

• Ø7 мм: 2363-0068 — φ 5°, 2363-0067 — φ 15°

Шифр залежить від кута в плані φ, а в найменуванні його не вказано, тому наводимо всі варіанти. За ГОСТ 1672-80 розгортки випускають із φ = 5° для крихких матеріалів (чавун, бронза) і φ = 15° для в’язких (сталь), 45° — за погодженням. Позначення будується так: «Развертка 2363-0072 H7 ГОСТ 1672-80», для розгортки під доведення — «Развертка 2363-0072 № 2 ГОСТ 1672-80».

Який отвір дасть розгортка

Розгортки № 1–6 — із припуском під доведення за ГОСТ 11173: після них отвір доводять притиром або хонінгуванням до остаточного розміру. Номер задає, скільки металу залишено під доведення; для готової посадки без доведення беруть розгортку з полем допуску (H7, H8, H9).

Підготовка отвору та режими

• Припуск під розгортку на діаметр: 0,20 мм
• Свердло під розгортку: Ø6,8 мм
• Сталь: швидкість / оберти: 6–12 м/хв → 270–550 об/хв
• Чавун, бронза: 10–15 м/хв → 450–680 об/хв
• Подача: 0,3–0,6 мм/об
• МОР: сталь — емульсія або сульфофрезол; чавун — всухо або гас; алюміній — гас

Для отворів H7 надійніша схема «свердло — зенкер — розгортка»: зенкер виправляє відведення свердла, і розгортці залишається рівномірний припуск. Розгортку вводять і виводять лише з обертанням у робочий бік: зворотний хід викришує різальні кромки й залишає задири.

Часті запитання

Чим машинна розгортка відрізняється від ручної?

У машинної короткий забірний конус (φ 5° або 15°) і хвостовик під патрон або конус Морзе; у ручної за ГОСТ 7722-77 довгий забірний конус і квадрат під вороток.

Що означають H7, № 2 і А в найменуванні?

H7, H8, H9, K7 — поле допуску отвору за ЄСДП; № 1–6 — розгортка з припуском під доведення за ГОСТ 11173; А, А3 — старі позначення класів точності за ОСТ (А ≈ H7, А3 ≈ H9).

Який кут у плані обрати — 5° чи 15°?

φ = 5° — для крихких матеріалів (чавун, бронза), φ = 15° — для в’язких (сталь); так прямо вказано в ГОСТ 1672-80. Кут 45° роблять за погодженням.

Чи можна переточувати розгортку?

Так, лише по забірному конусу (задній поверхні) на заточувальному верстаті; калібрувальну частину не чіпають — нею тримається розмір. Після переточування перевіряють діаметр мікрометром.

Яке свердло потрібне під розгортку Ø7?

Ø6,8 мм — припуск 0,20 мм на діаметр. Для H7 краще свердлити на 0,3–0,5 мм менше й пройти зенкером, залишивши розгортці ті самі 0,20 мм.

Що уточнити перед замовленням

• поле допуску отвору (H7, H8, H9) або номер під доведення
• матеріал деталі — від нього залежить кут φ (5° або 15°)
• хвостовик: циліндр під патрон, конус Морзе або насадна з оправкою
• глибину отвору — вона має бути меншою за довжину робочої частини

Супутні позиції

• Машинні ц/х: Розгортки машинні з циліндричним хвостовиком
• Машинні к/х: Розгортки машинні з конічним хвостовиком