Фреза кінцева к/х 16 мм z2 КМ3 Р6М5 Lраб 90 мм для легких сплавів, Харьков

Фреза кінцева з конічним хвостовиком Ø16 мм z=2 — фрезерування пазів, уступів, кишень і контурів на фрезерних верстатах та обробних центрах; хвостовик конус Морзе 3. Довжина робочої частини 90 мм; швидкорізальна сталь Р6М5.

Призначення та сфера застосування

Це найуніверсальніший інструмент вертикально-фрезерного верстата: пази під шпонки й сухарі, уступи, площини, вікна в корпусних деталях, контури за копіром і програмою. Гвинтові стружкові канавки відводять стружку вгору й дають плавне, без ударів, врізання зубів; швидкорізальна сталь пробачає вібрації та неідеальну жорсткість старого верстата.

Хвостовик конус Морзе вставляють у шпиндель або в перехідну втулку з конуса 7:24; затягують шомполом через різьбовий отвір у торці хвостовика — без затягування фреза під бічним навантаженням випаде з конуса.

Фреза для легких сплавів: мало зубів, великі поліровані канавки й гострі кромки — алюміній і магній не налипають на зуби, стружка вільно виходить навіть із глибокого паза.

Конструкція й розміри — ГОСТ 17026-71; технічні умови — ГОСТ 17024-82.

Позначення за ГОСТ 17026-71

Для Ø16 мм ГОСТ 17026-71 передбачає хвостовик КМ2; фрезу з КМ3 виготовлено за кресленням заводу, тому шифр стандарту до неї не застосовують. Якщо шпиндель під інший конус, його узгоджують перехідною втулкою.

Точність і стійкість за ГОСТ 17024-82

• Діаметр D, вик. А нормальної точності та вик. Б: js14: 16 ±0,215 мм
• Діаметр D, підвищена точність (маркування «Т»): js9: 16 ±0,021 мм
• Радіальне биття кромок: А норм. / А підв. / Б: 0,04 / 0,03 / 0,06 мм
• Конусність на довжині робочої частини: не більше 0,02 мм (заточені нагостро — 0,05 мм)
• Стійкість (Р6М5): середня / встановлена: 40 / 16 хв
• Критерій затуплення — знос по задній поверхні: 0,45 мм

Фреза Ø16 мм за ГОСТ 17024-82 зварна: робоча частина зі швидкорізальної сталі, хвостовик — зі сталі 45, 50 або 40Х твердістю 32…51,5 HRCе, тому хвостовик не кришиться в патроні й не задирає конус. Зуби нарізані з нерівномірним коловим кроком — це гасить вібрації, і фреза менше «співає» на довгому вильоті.

Режими різання

ГОСТ 17024-82 задає для фрез Ø16 мм випробувальний режим по сталі 45 (187…207 НВ) з 5 % емульсією — це перевірена стартова точка для підбору:

• Швидкість різання: 35 м/хв → n ≈ 700 об/хв
• Подача на зуб: 0,04 мм/зуб
• Хвилинна подача (z=2): ≈ 56 мм/хв
• Глибина х ширина фрезерування: 3,0 х 10 мм

Для чавуну швидкість залишають тією самою, для алюмінію й латуні піднімають у 2–3 рази, для нержавкої сталі знижують на третину. Під час фрезерування паза на повну ширину подачу на зуб зменшують на 20–30 %, глибину за прохід — до 0,5 d. Фрезу ведуть попутним фрезеруванням, якщо верстат без люфту в гвинті подачі, і зустрічним — на старих верстатах.

Часті запитання

Чи можна фрезерувати паз під шпонку цією фрезою?

Відкритий паз — так. Закритий паз під призматичну шпонку точніше робити шпонковою фрезою за ГОСТ 9140-78: у неї два зуби з торцевими кромками до центру, вона врізається вертикально й тримає ширину паза в допуску.

Коли фрезу час переточувати?

За ГОСТ 17024-82 критерій затуплення — знос по задній поверхні 0,45 мм для Ø16. Ознаки на верстаті: зростання шуму й навантаження, задирки, «рвана» поверхня. Переточують по задніх поверхнях торцевих і бічних зубів на заточувальному верстаті.

Чому паз виходить ширшим за фрезу?

Причини — биття в патроні чи конусі, знос цанги, великий виліт і відтискання фрези, люфт стола. Перевірте биття індикатором на хвостовику та на зубах: для Ø16 за стандартом воно не більше 0,04 мм.

Що обрати — швидкоріз чи твердий сплав?