Розгортка машинна к/х 19 мм №3 Р6М5 L 190/20 мм ГОСТ 1672-80 ВІЗ, Харьков

Розгортка машинна з конічним хвостовиком Ø19 мм № 3 — чистова обробка циліндричних отворів після свердління або зенкерування на свердлильному, токарному та розточному верстаті. Хвостовик КМ2; довжина 190 мм, робоча частина 20 мм.

Призначення та сфера застосування

Розгортка знімає тонкий шар металу — десяті частки міліметра на діаметр — і доводить отвір до точного розміру, правильної форми та чистої поверхні. Машинні розгортки за ГОСТ 1523-81 обробляють отвори 6–11 квалітетів у вуглецевих і легованих сталях твердістю 163–229 НВ, сірому та ковкому чавуні 120–229 НВ, а також у легких сплавах — на свердлильних, токарних, револьверних, розточувальних верстатах і верстатах із ЧПК.

Хвостовик конус Морзе вставляють прямо в шпиндель свердлильного верстата, піноль задньої бабки токарного або через перехідну втулку; вибивають клином через паз під лапку.

Типи й розміри — ГОСТ 1672-80; допуски на діаметр — ГОСТ 13779-77; технічні умови — ГОСТ 1523-81.

Позначення за ГОСТ 1672-80

• ряд 2 (L 190, l 20): 2363-0375 — φ 5°, 2363-0376 — φ 15°, 2363-0377 — φ 45°

Шифр залежить від кута в плані φ, а в найменуванні його не вказано, тому наводимо всі варіанти. За ГОСТ 1672-80 розгортки випускають із φ = 5° для крихких матеріалів (чавун, бронза) і φ = 15° для в’язких (сталь), 45° — за погодженням. Позначення будується так: «Развертка 2363-0072 H7 ГОСТ 1672-80», для розгортки під доведення — «Развертка 2363-0072 № 2 ГОСТ 1672-80».

Діаметр 19 мм стоїть у стандарті в дужках — «застосовувати не рекомендується»; такі розгортки випускають малими партіями для ремонту й нестандартних посадок.

Який отвір дасть розгортка

Розгортки № 1–6 — із припуском під доведення за ГОСТ 11173: після них отвір доводять притиром або хонінгуванням до остаточного розміру. Номер задає, скільки металу залишено під доведення; для готової посадки без доведення беруть розгортку з полем допуску (H7, H8, H9).

Підготовка отвору та режими

• Припуск під розгортку на діаметр: 0,30 мм
• Свердло під розгортку: Ø18,7 мм
• Сталь: швидкість / оберти: 6–12 м/хв → 100–200 об/хв
• Чавун, бронза: 10–15 м/хв → 170–250 об/хв
• Подача: 0,5–0,9 мм/об
• МОР: сталь — емульсія або сульфофрезол; чавун — всухо або гас; алюміній — гас

Для отворів H7 надійніша схема «свердло — зенкер — розгортка»: зенкер виправляє відведення свердла, і розгортці залишається рівномірний припуск. Розгортку вводять і виводять лише з обертанням у робочий бік: зворотний хід викришує різальні кромки й залишає задири.

Часті запитання

Чи можна переточувати розгортку?

Так, лише по забірному конусу (задній поверхні) на заточувальному верстаті; калібрувальну частину не чіпають — нею тримається розмір. Після переточування перевіряють діаметр мікрометром.

Яке свердло потрібне під розгортку Ø19?

Ø18,7 мм — припуск 0,30 мм на діаметр. Для H7 краще свердлити на 0,3–0,5 мм менше й пройти зенкером, залишивши розгортці ті самі 0,30 мм.

Чому отвір виходить більшим за розгортку?

Причини — биття шпинделя або патрона, неспіввісність розгортки й отвору, налипання металу на стрічки та завеликий припуск. Допомагають плаваючий патрон, МОР і правильний припуск.

Чим машинна розгортка відрізняється від ручної?

У машинної короткий забірний конус (φ 5° або 15°) і хвостовик під патрон або конус Морзе; у ручної за ГОСТ 7722-77 довгий забірний конус і квадрат під вороток.

Що означають H7, № 2 і А в найменуванні?

H7, H8, H9, K7 — поле допуску отвору за ЄСДП; № 1–6 — розгортка з припуском під доведення за ГОСТ 11173; А, А3 — старі позначення класів точності за ОСТ (А ≈ H7, А3 ≈ H9).

Що уточнити перед замовленням

• поле допуску отвору (H7, H8, H9) або номер під доведення
• матеріал деталі — від нього залежить кут φ (5° або 15°)