Мітчик машинно-ручний М36х4 лівий для глухих отворів шліфований LH 2621-2060 ГОСТ 3266-81, Харьков

Машинно-ручний мітчик М36х4 лівий (LH) для глухих отворів — нарізає внутрішнє метричне різьблення М36х4 (ліве, LH) із кроком 4 мм, крупний крок. Позначення 2621-2060 за ГОСТ 3266-81.

Призначення та сфера застосування

Машинно-ручний мітчик працює і у воротку, і на верстаті: свердлильному, токарному, різьбонарізному чи в обробному центрі через патрон або різьбонарізну головку. Це найуніверсальніший тип для майстерні та цеху: одна позиція закриває і ремонт, і серійне нарізання різьблення М36х4.

Мітчик для глухих отворів має коротку забірну частину: різьблення повного профілю доходить майже до дна, а стружка йде вгору канавками. Для наскрізних отворів забірна частина довша — навантаження розподіляється на більше зубів, стружка виходить уперед.

Конструкція та розміри — ГОСТ 3266-81, допуски різьбової частини — ГОСТ 16925-93, профіль і розміри різьблення — ГОСТ 24705-2004.

Отвір під різьблення М36х4

• Свердло під мітчик (орієнтир): 32 мм

Для різального мітчика свердло беруть за правилом «номінал мінус крок»: для М36х4 це 32 мм. У в’язкій сталі та нержавійці свердло беруть на 0,1 мм більшим, щоб мітчик не затискало; у чавуні й бронзі — рівно за розрахунком. Геометрію перевіряють гладкою пробкою під різьблення, готове різьблення — калібром-пробкою ПР/НЕ.

Що означає позначення

М36х4 — метричне різьблення діаметром 36 мм із кроком 4 мм; це крупний крок, його в позначенні можна не писати. Клас точності мітчика за ГОСТ 16925-93 (1, 2, 3 — шліфований профіль, 4 — нешліфований) обирають за полем допуску різьблення: 2-й клас — для найпоширенішого поля 6H. 2621-2060 — позначення цього виконання за ГОСТ 3266-81; у замовленні пишуть «Мітчик 2621-2060 М36х4 ГОСТ 3266-81».

Як нарізати різьблення

Мітчик заводять строго по осі отвору: перекіс дає розбите різьблення й ламає інструмент. Вручну після кожних пів-обороту — обороту роблять чверть оберту назад, щоб зламати стружку. По сталі обов’язково застосовують мастило або ЗОР; чавун і латунь можна різати всухо. У глухому отворі мітчик періодично виводять і очищають канавки.

Часті запитання

Чи можна нарізати різьблення в нержавійці?

Так, але краще кобальтовим мітчиком (HSS-Co, Р6М5К5), з добрим мастилом і отвором на 0,1 мм більшим за розрахунковий.

Чи можна переточувати мітчик?

Так: переточують передню поверхню по канавках і забірну частину. Після заточування різьблення перевіряють калібром.

Яке свердло потрібне під мітчик М36х4?

Орієнтир — 32 мм. Точний діаметр залежить від матеріалу: у в’язкій сталі беруть трохи більший, у чавуні — рівно.

Чим перевірити нарізане різьблення?

Калібром-пробкою ПР/НЕ М36х4 того самого поля допуску: прохідна сторона має вкручуватися на всю довжину, непрохідна — не більш ніж на два оберти.

Чим обертати мітчик вручну?

Воротком під квадрат хвостовика; для дрібних розмірів — воротком-тримачем. Довгі рукоятки на маленькому мітчику ламають його.

Переваги

• Різьблення М36х4 за профілем ГОСТ 24705
• Шліфований профіль різьблення в мітчиків класів 1–3
• Підходить під стандартний вороток або патрон
• Можна переточувати по канавках

Що уточнити перед замовленням

• поле допуску різьблення за кресленням (найчастіше 6H)
• глухий чи наскрізний отвір — від цього залежить забірна частина
• матеріал деталі: для нержавійки потрібен кобальтовий мітчик

Супутні позиції

• Усі мітчики: Мітчики
• Воротки: Воротки для мітчиків
• Калібри для перевірки різьблення: Калібри-пробки
• Зовнішнє різьблення: Плашки

Як дібрати: у кресленні різьблення пишуть як М36х4 і поле допуску (наприклад, М36х4-6H); в іноземних специфікаціях трапляється M36x4, у старих кресленнях — M36*4. Під це ліве різьблення беруть мітчик М36х4 LH, свердло близько 32 мм і ліву калібр-пробку М36х4 LH (ПР і НЕ).