Мітчик машинно-ручний М14х1 Р6М5 для наскрізних отворів L 84/24 мм 2621-1537 ГОСТ 3266-81, Харьков

Машинно-ручний мітчик М14х1 для наскрізних отворів — нарізає внутрішнє метричне різьблення М14х1 із кроком 1 мм, дрібний крок. Швидкорізальна сталь Р6М5; позначення 2621-1537 за ГОСТ 3266-81.

Призначення та сфера застосування

Машинно-ручний мітчик працює і у воротку, і на верстаті: свердлильному, токарному, різьбонарізному чи в обробному центрі через патрон або різьбонарізну головку. Це найуніверсальніший тип для майстерні та цеху: одна позиція закриває і ремонт, і серійне нарізання різьблення М14х1.

Мітчик для наскрізних отворів має довгу забірну частину: навантаження розподіляється на більше зубів, різьблення ріжеться легше, а стружка йде вперед за ходом мітчика. Для глухих отворів потрібен мітчик із короткою забірною частиною.

Розміри за ГОСТ 3266-81

Позначення на кресленні ГОСТу (сторінка креслення в галереї): d — номінальний діаметр різьби, P — крок різьби, L — загальна довжина, l — довжина робочої частини (не більше), l₁ — довжина заборної частини, d₁ — діаметр хвостовика.

• Позначення за ГОСТ: 2621-1537
• Різьба d: 14,0 мм
• Крок P: 1,00 мм
• Загальна довжина L: 84 мм
• Довжина робочої частини l: 24 мм
• Довжина заборної частини l₁: 6,0 мм
• Діаметр хвостовика d₁: 11,20 мм

Значення взято з таблиці стандарту; у окремих партій можливі відхилення, орієнтуйтеся на розміри в найменуванні.

Конструкція та розміри — ГОСТ 3266-81, допуски різьбової частини — ГОСТ 16925-93, профіль і розміри різьблення — ГОСТ 24705-2004.

Отвір під різьблення М14х1

• Свердло під мітчик (орієнтир): 13 мм

Для різального мітчика свердло беруть за правилом «номінал мінус крок»: для М14х1 це 13 мм. У в’язкій сталі та нержавійці свердло беруть на 0,1 мм більшим, щоб мітчик не затискало; у чавуні й бронзі — рівно за розрахунком. Геометрію перевіряють гладкою пробкою під різьблення, готове різьблення — калібром-пробкою ПР/НЕ.

Що означає позначення

М14х1 — метричне різьблення діаметром 14 мм із кроком 1 мм; крупний крок для цього діаметра — 2 мм, тому 1 мм — дрібний крок. Клас точності мітчика за ГОСТ 16925-93 (1, 2, 3 — шліфований профіль, 4 — нешліфований) обирають за полем допуску різьблення: 2-й клас — для найпоширенішого поля 6H. 2621-1537 — позначення цього виконання за ГОСТ 3266-81; у замовленні пишуть «Мітчик 2621-1537 М14х1 ГОСТ 3266-81». Швидкорізальна сталь зберігає твердість приблизно до 600 °C: мітчик можна використовувати і на верстаті, і вручну, по конструкційній сталі та чавуну.

Як нарізати різьблення

Мітчик заводять строго по осі отвору: перекіс дає розбите різьблення й ламає інструмент. Вручну після кожних пів-обороту — обороту роблять чверть оберту назад, щоб зламати стружку. По сталі обов’язково застосовують мастило або ЗОР; чавун і латунь можна різати всухо. У глухому отворі мітчик періодично виводять і очищають канавки.

Часті запитання

Чи можна нарізати різьблення в нержавійці?

Так, але краще кобальтовим мітчиком (HSS-Co, Р6М5К5), з добрим мастилом і отвором на 0,1 мм більшим за розрахунковий.

Чи можна переточувати мітчик?

Так: переточують передню поверхню по канавках і забірну частину. Після заточування різьблення перевіряють калібром.

Яке свердло потрібне під мітчик М14х1?

Орієнтир — 13 мм. Точний діаметр залежить від матеріалу: у в’язкій сталі беруть трохи більший, у чавуні — рівно.

Чим перевірити нарізане різьблення?

Калібром-пробкою ПР/НЕ М14х1 того самого поля допуску: прохідна сторона має вкручуватися на всю довжину, непрохідна — не більш ніж на два оберти.

Чим обертати мітчик вручну?

Воротком під квадрат хвостовика; для дрібних розмірів — воротком-тримачем. Довгі рукоятки на маленькому мітчику ламають його.

Переваги

• Різьблення М14х1 за профілем ГОСТ 24705
• Шліфований профіль різьблення в мітчиків класів 1–3